top of page

COVID - 19 В УКРАЇНІ

Хто він

          Поняття «коронавірус» не конкретизує новий вид, а об’єднує групу хоч і споріднених, але різних вірусів. Вони мають високу частоту мутацій і швидко змінюються. Ними можуть інфікуватися як тварини, так і люди.

          Разом із новим штамом, що наразі активно поширюється в Китаї та інших країнах, уже налічують 40 коронавірусів. Сім із них спричиняють захворювання в людини — від гострої респіраторної вірусної інфекції (ГРВІ) до тяжких станів. Зокрема, MERS-CoV спричиняє близькосхідний респіраторний синдром, а SARS-CoV — тяжкий гострий респіраторний синдром.

         Штам коронавірусу, що спричинив спалах епідемії, — новий. Раніше його не виявляли в людей. Перші інфікувалися в грудні 2019 року.

        Після виступу 11 лютого 2020 року Генерального директора ВООЗ на пресбрифінгу щодо коронавірусів новий штам отримав назву COVID-19.

Звідки взявся

        Хоч про новий штам коронавірусу заговорили в 2020-му, та перших інфікованих зареєстрували в останній день 2019-го. Саме тому в його назві фігурує цифра 19.

       Лікарі-епідеміологи припускають, що вперше люди інфікувалися ним від тварин. Відбулося це, коли вони відвідували оптовий базар морепродуктів й екзотичних тварин Хайнань, що в м. Ухань, провінція Хубей, Китай.

       Перший спалах захворювання лікарі зареєстрували як вірусну пневмонію. Про новий штам коронавірусу COVID-19 (далі — коронавірус) світ дізнався лише за тиждень. Оскільки джерелом інфікування були дикі тварини, лікарі-епідеміологи рекомендували уникати місць їх скупчення, а також — утримуватися від тісного контакту з працівниками місць торгівлі дикими тваринами.                Як виявилося, лише цих рекомендацій було недостатньо — ситуація продовжувала загострюватися.

Як передається

       Зазвичай коронавірус передається від інфікованої чи хворої людини здоровій і потрапляє їй на слизові оболонки носа, рота, очей. Відбувається це трьома шляхами.

       Контактний шлях передачі коронавірусу переважає над краплинним і повітряним. Людина інфікується через предмети, що контаміновані виділеннями з дихальних шляхів хворого, — хустинки, рукавиці; руки; дотики до тварин, м’яса, риби; дверних ручок, поручнів тощо.

      Також коронавірус передається під час тісного контакту з його носієм через слиз, слину під час чхання, кашлю чи розмови, коли утворюються краплі діаметром понад 5 мкм. Тісним контактом вважають відстань до 1 м. Це означає, що миття рук, «кашлевий етикет», обробка поверхонь дезінфекційними засобами, захист очей, маска на обличчі знижують ризик інфікуватися.

      Повітряний шлях передачі не характерний для коронавірусів, хоч і можливий за певних умов. Наприклад, під час процедур з утворенням аерозолю. До таких належать лише медичні процедури — бронхоскопія, інтубація трахеї, санація трахеобронхіального дерева у хворого, що перебуває на штучній вентиляції легень, тощо. Тому для більшості населення такий шлях не страшний.

      До групи підвищеного ризику тяжкого перебігу захворювання належать люди літнього віку чи ті, які мають слабкий імунітет, супутні захворювання, зокрема цукровий діабет, цироз печінки, хворобу Паркінсона, захворювання серцево-судинної системи — гіпертонію тощо.

Які симптоми має

       Інфікована людина може мати помірні чи виражені перші симптоми захворювання:

  • підвищену температуру тіла;

  • біль у горлі;

  • млявість;

  • головний біль;

  • задуху;

  • раптовий кашель;

  • нежить.

      Симптоми розвиваються стрімко й варіюються. За тяжкого перебігу вони можуть прогресувати до поліорганної недостатності чи зупинки серця.

      Головний підступ коронавірусу в тому, що симптоми складно відрізнити від проявів грипу чи ГРВІ. А специфічних коронавірус не має.

    Як діагностувати та лікувати

     Через схожість із грипом і ГРВІ діагностувати коронавірус лише за симптомами складно. Тому ВООЗ  рекомендує звертатися в заклади охорони здоров’я за перших проявів ГРВІ, грипу чи пневмонії. А ще — перед візитом спочатку відповісти собі, а потім і лікарю на запитання:

  • чи контактували з людиною із симптомами ГРВІ;

  • подорожували протягом 14 днів до перших проявів захворювання;

  • спілкувалися з людиною, яка нещодавно повернулася із закордону.

    Аби підтвердити чи спростувати діагноз, лікар призначить лабораторні дослідження. В Україні вони вже є.

5 лютого 2020 року Центр громадського здоров’я МОЗ України (ЦГЗ) отримав перші тест-системи. Вони складаються з комплекту реагентів, якими проводять дослідження методом полімеразної ланцюгової реакції. Усі зразки хворих із підозрою на коронавірус направлятимуть до вірусологічної референс-лабораторії ЦГЗ.

Стандартні рекомендації ВООЗ для широкої громадськості щодо зменшення впливу та передачі ГРВІ:

  • часто мийте руки або обробляйте дезінфікуючими засобами;

  • під час кашлю та чхання прикривайте рот і ніс паперовою хустинкою. Використану хустку варто негайно викинути та помити руки;

  • уникайте тісного контакту з усіма, хто має гарячку та кашель;

  • якщо маєте підвищену температуру тіла, кашель й утруднене дихання, якнайшвидше зверніться до лікаря та повідомте йому попередньою історією подорожей;

  • відвідуючи живі ринки в районах, в яких зараз фіксуються випадки нового коронавірусу, уникайте контакту з живими тваринами та поверхнями, які контактують з тваринами;

  • не споживайте сирих чи недостатньо термічно оброблених продуктів тваринного походження. Із сирим м'ясом, молоком тощо слід поводитися обережно.

fktvxn.jpg
kjvjpb.jpg
YAk_zupiniti_koronavirus_Pamâ__yatka_vi

Робота з працівниками ЗДО "Калинка"

Пам’ятка про самоізоляцію

 

Що означає «самоізоляція»?

Самоізоляція – це, в першу чергу, утримання від контакту з іншими для того, щоб зменшити ризик інфікування. Самоізоляція виключає будь-які ситуації, коли ви тісно контактуєте з іншими людьми (наприклад, близький контакт віч-на-віч на відстані менше, ніж 2 метри, або тривалістю понад 15 хвилин).

Виключенням є лише звернення за медичною допомогою (тільки після консультації телефоном).

Якщо ви не впевнені, чи потребуєте ви самоізоляції, або не знаєте до кого звернутися, будь ласка, зателефонуйте на Урядову гарячу лінію: 1545

Для кого потрібна самоізоляція?

 Самоізоляція потрібна, в першу чергу, якщо:

  • Ви очікуєте результатів тесту на новий коронавірус COVID-19.

  • Якщо ви близько контактували з особами, що захворіли на COVID-19.

  • Якщо ви нещодавно повернулись із провінції Хубей Китайської НародноїРеспубліки, Ірану, Північної Кореї окремих регіонів Італії (Ломбардія, П’ємонт та Венето) або з інших країн про які повідомляється на сайті Міністерства охорони здоров’я України – навіть якщо у вас відсутні симптоми.

  • Якщо ви нещодавно повернулись із Китаю (окрім провінції Хубей), Таїланду, Японії, Південної Кореї, Сінгапуру, Малайзії, Тайваню та відчуваєте кашель, ускладнення дихання та/або підвищення температури.

 

Скільки триває самоізоляція?

Якщо вам було рекомендовано або ви прийняли рішення про самоізоляцію, вона повинна тривати не менше, ніж 14 днів з дати настання випадку, який став причиною самоізоляції (подорож, контакт з хворим тощо).

 

Як підготуватись до самоізоляції?

Спробуйте спланувати час самоізоляції так, щоб у вас не виникало необхідності виходити з дому чи приймати відвідувачів та гостей. Поясність це друзям та родичам, а також обговоріть можливість дистанційної роботи із роботодавцем.

Збережіть контакти вашого лікаря, та попередньо повідомте його про причини рішення про самоізоляцію, а також оберіть контактну особу з кола ваших друзів або родичів, до кого ви будете звертатись в першу чергу за допомогою.

 

Що робити, якщо Ви проживаєте не одні.

Якщо ви проживаєте з сім’єю чи сусідами, потрібно ізолюватись в окремій кімнаті, яка добре провітрюється. Якщо є можливість користуватись окремою ванною кімнатою та/або туалетом, а також готувати їжу та харчуватись окремо – зробіть це.

Не забувайте про загальну гігієну, регулярне миття рук із милом, прибирання, в тому числі вологе прибирання поверхонь, гігієну кашлю, використовуйте одноразові серветки та хустинки. Під час необхідних контактів із людьми завжди одягайте медичну маску та викидайте її після використання або забруднення.

Якщо у вас є домашні улюбленці, ізолюйте себе від них також, або хоча б максимально мінімізуйте контакт із ними.

 

Як організувати доставку харчових продуктів?

Спробуйте мінімізувати походи в магазини. Якщо є можливість, попросіть друзів або родичів доставляти Вам продукти харчування та необхідні покупки до вхідних дверей або користуйтесь послугами доставки з дистанційною оплатою.

 

Що робити, якщо Вам необхідно покинути житло?

Якщо у Вас виникла гостра необхідність покинути місце самоізоляції – одягайте маску та мінімізуйте контакти із людьми. Користуйтесь антисептиком для рук та дотримуйтесь гігієни кашлю.

 

Що робити якщо в Вас з’явились симптоми?

Якщо під час самоізоляції у Вас з’явились симптоми (кашель, ускладнене дихання, підвищена температура, діарея) – негайно зверніться за медичною допомогою та повідомте про свою історію подорожей та можливі контакти з особами, хворими на гострі вірусні захворювання.

124145424_665904240776142_88626763536740
123956755_665904377442795_73874064827136
124169511_665904284109471_11512420059638
124093890_665904317442801_31419419400191

                                                Дитячі захисні маски: коли, як і що

                                                                                                      1. Коли надягати

           Попри те, що з кожною новою рекомендацією ВООЗ розширює коло тих, кому потрібно носити захисні маски, однак щодо доречності їхнього використання людство сперечається досі.

          На запитання «Чи може захисна маска зупинити поширення пандемії?» маємо відповідь: і так, і ні. Так — тому що вчені з’ясували, що маска значно сповільнює швидкість розповсюдження вірусу. І це підтверджує статистика — у країнах, де захисні маски стали частиною щоденного вжитку населення, пандемія не так стрімко розвивається. Утім, є й зворотний бік — самотужки та за неправильної експлуатації маска не захистить від інфікування. Адже ефект буде помітним, якщо маскового режиму дотримуватимуться всі.

         Раніше ВООЗ і Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) рекомендували надягати захисні маски дітям віком від 12 років. Нині ці організації допускають, що масками потрібно користуватися й дошкільникам — зокрема, у випадках, коли безпечної соціальної дистанції дотриматися складно чи неможливо і коли є високий ризик передачі COVID-19 у місцевості, де живе та навчається дитина.

А якщо вже так сталося, що дитина захворіла на COVID-19 чи має його симптоми, то повинна носити не захисну, а медичну маску. Це стосується не лише тих випадків, коли вона буває у громадських місцях, а й удома — зокрема, коли виходить зі своєї кімнати чи контактує із членами родини. При цьому рідня також має носити маски — медичні чи захисні.

          Однак не COVID-19 єдиним. Адже медична маска захищає дихальні шляхи від інших інфекцій, що передаються повітряно-крапельним шляхом:

  • ГРВІ та грипу;

  • паротиту, кору, краснухи;

  • вітряної віспи;

  • кашлюка;

  • стрептококової інфекції, найчастіше — ангіни;

  • туберкульозу тощо.

       Спільні симптоми у них — це кашель, іноді — чхання. І коли вони проявляються, то хворий — найбільш небезпечний. Адже під час кашлю він розпилює хвороботворні мікроорганізми на відстань майже до двох метрів. Тож щойно ви виявили епідемічні показники в дитячому садку, а директор сповістив про це колег і батьків вихованців, порекомендуйте їм усім носити маски. Пильнуйте за тим, щоб діти із кашлем і чханням носили медичні маски протягом дня та вчасно змінювали їх на нові. Це стосується й вихованців зіслабким імунним захистом — зокрема тих, хто хворіє на муковісцидоз, рак, проходить терапію імунодепресантами тощо. А от усім іншим можна носити захисну маску — тканинну чи неткану, власного чи промислового виробництва.

        Коли все ж таки не потрібна
1. Під час прогулянки нелюдною вулицею чи гри на дитячому майданчику, де є можливість дотримуватися безпечної соціальної дистанції; а також під час велопрогулянок чи занять спортом на свіжому повітрі.
2. Коли спричиняє дискомфорт у дитини. Скажімо, коли вона має особливі освітні потреби. У разі, якщо дитина має захворювання слуху, то їй буде складно зорієнтуватися й читати по губам; порушення вимови — якісно співпрацювати з логопедом тощо.

У випадках, коли за епідемічними показниками захисні маски потрібні, однак деякі діти не можуть їх носити, ВООЗ і ЮНІСЕФ рекомендують їм користуватися пластиковим прозорим захисним екраном для обличчя. Потрібно обирати такий, щоб він закривав усе обличчя аж до підборіддя. Його перевага в тому, що він захищає очі від можливого потрапляння інфікованих крапель. Утім, є й недоліки — він недостатньо ефективно захищає оточення від потенційно заразного аерозолю, адже не прилягає до обличчя. А ще — за необережної експлуатації може поранити обличчя чи очі. Тож якщо дорослі обрали такий захисний девайс для дитини, то повинні уважніше пильнувати за тим, як вона ним користується.

         Якщо дитина під захисний екран для обличчя надягне медичну чи захисну маску, то отримає вищий рівень захисту, ніж від їхнього використання нарізно.

        Те, чи користуватиметься дитина захисною маскою, вирішує її доросле оточення. Для цього воно повинно керуватися певними чинниками.

                                 2. Як обрати ефективну

          Діти, які не мають проблем зі здоров’ям, можуть носити не медичну, а захисну маску. У дорослих у цьому своя місія — правильно цю маску обрати.

         Передусім потрібно переконатися, що захисна маска анатомічна — щільно прилягає до обличчя; повністю закриває ніс, рот і підборіддя. Вона зазвичай має трапецієподібну форму та чотири горизонтальні зустрічні складки на поверхні: дві в напрямку зверху-вниз і ще дві — у протилежному. В анатомічної маски є носовий фіксатор і завушні резинки. Цими елементами під час моделювання наділяють маску для того, аби вона якнайщільніше прилягала до обличчя і захищала ефективніше, ніж її «сестра» — неанатомічна. Адже остання має простішу будову — прямокутна, без носового фіксатора, тримається на обличчі за допомогою зав’язок або вушних петель. Тож вона гірше справляється зі своєю основною функцією. Адже, коли прилягає неповністю, то пропускає потенційно небезпечне повітря до дихальних шляхів.

          Дитина й респіратор — поняття несумісні?
         Головне завдання захисної маски — надійно прикривати ніс і рот. І, здавалося б, респіратор з цим справляється якнайліпше. Утім, він дітям мало підходить. Респіратор із клапаном видиху не затримує інфіковані краплі того, хто його носить. Тобто він не захищає оточення від хворої людини так само ефективно, як захисна маска. З тієї ж причини дитині не підходить прозорий захисний екран для обличчя. У дитячому колективі, зокрема, як і в будь-якому іншому, так ризикувати не можна.

         Утім, захисна маска прикриватиме обличчя дитини саме так, як потрібно, якщо дасте батькам вихованців ще одну дієву пораду — перед придбанням чи виготовленням власноруч переконатися, що захисна маска підходить за розміром.

         Акцентуйте увагу батьків вихованців на тому, щоб вони не надягали на дітей захисні маски для дорослих, — так вони неефективні.

Так, у захисних і медичних масок є градація розмірів. Розмір маски для дорослого зазвичай складає 175×95 мм, дитини — 140×80 мм. Утім, приміряти їх для кожного окремо і підбирати підходящий — обов’язково. Адже розміри облич дітей різного віку та комплекції відрізняються. Тут важливо оцінити, чи щільно прилягає захисна маска по краях і чи не затісні її завушні петлі. Лише так можна запобігти зайвій циркуляції повітря під захисною маскою й розмноженню там хвороботворних мікроорганізмів.

Щойно визначилися з розміром, потрібно перевірити кількість шарів, з яких складається захисна маска. Найефективніша — тришарова. Адже зовнішній — це її каркас; внутрішній — гідрофільний, що вбирає зайву вологу; а поміж ними — фільтр. З огляду на функції, що виконує кожний із них, дитина зможе носити захисну маску безпечно протягом двох годин.

          Також важливо поцікавитися складом матеріалу захисної маски та її шарів. Особливо того, що прилягає до обличчя. Він повинен бути гіпоалергенним. Адже діти нерідко страждають від алергійних реакцій, зокрема на шкірі чи порушеннями роботи дихальної системи. Тож хімічним і синтетичним матеріалам, латексу, оптичному волокну, штучним ароматизаторам і барвникам у складі — зась. Маски з марлі — також не панацея. Адже під час дослідницьких експериментів показали себе як найнеефективніші. Отже, порадьте батькам вихованців як альтернативу марлі обирати виріб із фільтром із мельтблауну чи спанбонда*. А от найоптимальніші матеріали для внутрішнього шару — це ті, що пропускають повітря та не перешкоджають диханню, зокрема бавовна, льон тощо. Для зовнішнього ж може підійти тканина, що містить поліестер у складі, — для того, щоб виконувати водовідштовхувальну функцію.

* Мельтблаун (з англ. meltblown) і спанбонд (з англ. spunbond) — неткані гіпоалергенні та екологічні матеріали, з яких нині виготовляють чимало різновидів захисних і медичних масок. Зокрема, їх зазвичай використовують для фільтрувального шару. — Прим. ред.

          І насамкінець — подбати про те, щоб захисна маска подобалася дитині й вона не поривалася її зняти, щойно дорослі відвернуться. Тож обирати слід ту, що візуально привабливіша для дитини. Скажімо, із зображеннями улюблених героїв або сюжетів мультфільмів. Так батьки зекономлять чимало часу, що витрачали раніше на вмовляння дитини її надягнути, і перетворять процес на веселу гру.

 

                   3. Що зробити, аби навчити користуватися

        Щойно батьки вихованців оберуть захисні маски для дітей за вашими рекомендаціями, не зволікайте й навчіть їх правильно користуватися та доглядати за ними.

        Насамперед— проведіть санітарно-просвітницьку бесіду з батьками та оновіть інформацію на інфостенді. Якщо за теперішніх умов індивідуальну зустріч організувати складно, скористайтеся онлайновими інструментами — вебконсультацією за допомогою програм і застосунків. Утім, не упустіть можливість закріпити знання батьків вихованців і колег з «маскової» теми наочністю — роздайте їм буклет.

Також поясніть, як правильно доглядати за захисною маскою. Насамперед порадьте батькам вихованців давати дитині достатню кількість захисних масок для того, щоб вона їх вчасно змінювала. А потім зауважте, що після використання їх потрібно зберігати в герметичному контейнері чи пакеті ZipLock, допоки ввечері не виперуть. Найліпше це робити за допомогою пральної машини — адже можна виставити температуру води вищу, ніж за ручного. Насамкінець маску потрібно повністю висушити й, за можливості, обробити парою з парогенератора чи праски.

           Тепер взаємодійте з вихованцями — грайте в сюжетно-рольові ігри. Скажімо, візьміть їхні улюблені пластикові іграшки й повідомте, що вони захворіли. А потім разом їх «лікуйте» і навчайте протиепідемічної поведінки, щоб іграшки не «інфікували» одна одну — разом надягніть на них захисні маски. Можете зробити кілька світлин іграшок в «екіпіруванні» й обговорити значення такого вчинку. Ця хитрість потрібна для того, аби діти звикли до образу людей у масках і не лякалися, — а натомість знали, що так вони захищають себе й оточення від захворювань. Згодом помітите, що вони чинитимуть так само, як їхні «хворі» іграшки, — надягатимуть захисні маски самостійно й без істерик.

       Результат пандемії майже повністю залежить від наших дій. Так, якщо ми всі дотримуватимемося гігієни рук, кашлевого етикету, носитимемо захисні маски й оберігатимемо від інфікування себе та оточення, то зможемо впоратися із нею швидше. Адже маски в будь-якому випадку шкодять здоров’ю менше, ніж COVID-19. А якщо ними ще й правильно користуватися, то дилема вибору між здоров’ям і комфортом не виникатиме. 

Як захистити працівників і дітей від COVID-19: ЮНІСЕФ рекомендує

Yon7vcJrxFzwUNgBlRbad0IAE4Hh1eTu.jpg

Одноразові рукавички: сім правил

для працівників харчоблоку

nsrsrp.jpg
bottom of page